«Керівництво не любить працівників з дітьми» – стереотип чи пережиток? Навколо теми працевлаштування завжди точилися розмови й упередження, які стосуються абсолютно різних категорій, зокрема віку, статі, зовнішнього вигляду тощо. Цей умовний список можна продовжити сімейним становищем особи, яка в пошуках роботи.

Так, побутує думка, що розповсюджена дискримінація незаміжніх молодих жінок, або ж нещодавно одружених чи тих, що мають малолітніх дітей. Підґрунтям для цього можуть бути законодавчо визначені пільги та гарантії для вагітних жінок та жінок з дітьми. Мовляв фінансові витрати на такого працівника й шкода робочій діяльності неспівставні. Проте, зважаючи на реалії останніх років і талант знаходити вихід зі складних ситуацій, часто українці успішно можуть виконувати покладену на них роботу й дистанційно.

Багато хто скаже, що чоловіки також можуть, приміром, йти з дитиною «на лікарняний» чи у декретну відпустку, і буде абсолютно правий. Проте поки що звична ситуація для більшості, коли саме жінка бере на себе таку функцію.

Слід зауважити, що Кодекс законів про працю України визначає рівні права обох батьків на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Примітно, що трьох оплачуваних років такої відпустки немає ніде в світі.