Заступниця начальника Покровської МВА Наталія Іваньо у складі робочої групи зустрілася з представниками Міністерства економіки, промисловості, захисту клімату та енергетики регіону Північний Рейн-Вестфалія (Департамент структурних змін) у Дюссельдорфі.
Спеціалісти Міністерства надали присутнім коротку історичну довідку: 80% бурого вугілля видобувалося в цьому регіоні, але в середині 80-х років стало очевидним, що видобуток вугілля не самоокупається і не витримує конкуренції з іншими країнами, науковці стали відзначати значні кліматичні зміни.
З того періоду почалася трансформація вугледобувної галузі.
У 2018 році закінчилося видобування кам’яного вугілля в країні. Це було зроблено з кліматичних міркувань. Німці прийняли 2 закони: про припинення виробництва і про кроки, які треба здійснити.
Урядом прийнято програму 5 громад. Вони отримують фінансування з різних рівнів: федеральний, регіональний та місцевий. Громади самі надають пропозиції, що краще зробити, а Міністерство лише перевіряє. Успішний проєкт Рурського басейну – шахта Цольферайн, яку визначено об’єктом Всесвітньої культурно спадщини ЮНЕСКО.
Разом з робочою групою Наталія Іваньо відвідала і цю шахту. Колись велика вугільна шахта, а згодом коксохімічний завод, стали свідченням індустріальної спадщини та архітектурних інновацій. Шахта перебувала в експлуатацію з 1851 по 1986 роки, на ній працювало понад 600 000 людей і було видобуто 240 млн тонн вугілля.
З часом вона перетворилася на об’єкт культурного значення, де на території площею 100 га проводяться виставки, заходи та освітні програми, що прославляють його спадщину.
Вищезазначені заходи та участь в них надали можливість для налагодження контактів з потенційними партнерами по "зеленому" переходу в рамках справедливої трансформації для залучення в подальшому необхідних ресурсів для реалізації проєктів відновлення до громади.
За словами Наталії Іваньо, у питаннях тоансформації вугільних регіонів важлива правильна послідовність дій та здоровий глузд, враховуючи поточну ситуацію в країні.
«Спочатку треба дати людям альтернативу у працевлаштуванні й забезпеченні їхніх родин, а потім вирішувати долю тих чи інших шахт. Ми маємо підвищити якість життя людей, дати їм нові можливості, зробити розвиток громади всебічним та гармонійним. А найголовніше - здобути перемогу. Хочеться вірити, що наші громади стануть невід?ємними частинами «зеленого переходу».
