У рамках навчального візиту – Ініціатива для вугільних регіонів Західних Балкан та України та обміну досвідом структурних змін в районі Північний Рейн-Вестфалія заступник начальника Покровської МВА Наталія Іваньо у складі української делегації відвідала Агенцію розвитку «Бізнес-метрополія Рур» та Німецький музей гірничої справи (Deutsches Bergbaumuseum, DBM) у м. Бохум (Німеччина).
"Україна вже стала на шлях справедливої трансформації зеленого переходу, взявши на себе зобов’язання щодо відмови від використання вугілля в енергетиці до 2035 року. У 2018 році Покровська громада увійшла з іншими шахтарськими громадами до Платформи вугільних громад зі сталого розвитку, а у жовтні 2023 року стала членом Асоціації шахтарських громад. Тому досвід європейських країн у процесі трансформації є цікавим і може допомогти уникнути деяких помилок на початку цього процесу", - зазначила Наталія Іваньо.
Процес декарбонізації у Рейнському регіоні Німеччини розпочався у 60-ті роки. Для того, щоб люди могли безболісно пережити процес закриття шахт, влада витрачала багато коштів зі сплати податків, щоб уповільнити час і підтримати людей. Відкривали університети, щоб запропонувати людям, які втратили роботу, альтернативу. На сьогодні процес майже закінчився. У 1965 році в регіоні було 300 тис. гірників і жодного університету. Сталева індустрія, неосвічені робітники, малооплачувана робота. Зараз у регіоні 200 університетів, які готують спеціалістів ІТ, кібербезпеки, цифровізації, машинобудування. На 5 млн мешканців - 260 тис. студентів. Інститут Кібербезпеки у місті – свого роду кластер кібербезпеки в регіоні. На сьогодні для молоді є умови для роботи, яка добре оплачується, і життя у регіоні дешевше, ніж у великих містах.
Агенцію розвитку «Бізнес-метрополія Рур» - це міжнародна визнана локація, де працюють п’ять команд з річним бюджетом у 6 млн євро. Агенція заснувала у регіоні мережу підприємств в галузі зеленої енергетики та екології: очищення води, фільтрація повітря, рекультивація забруднених земель. Також Агенція працює над проєктами розвитку регіону, залученню бізнесу (відділ нерухомості та інвестицій).
Наприклад, у м. Дортмунд закрили завод у центрі міста і утворили на його місці озеро. Тепер там всі хочуть жити. Ще один приклад – м. Барнтруп. Це обширний прєкт щодо сталого будівництва житла із використанням новітніх технологій. Це пілотний зразковий проєкт, бо забудова була дуже стара – 50-ті роки 20-го століття. Коли будували після війни швидко, але неефективно з точки зору енергоощадження.
Рурський регіон – промисловий регіон, який під час другої світової війни, було майже зруйновано. Але після війни його швидко відбудували, бо було для цього достатньо грошей у регіоні на відбудову. Зараз на рівні уряду Німеччини в регіоні прийнято програму 5 міст, які до 2038 року планують відмовитися від використання вугілля для вироблення електроенергії. Компенсація від федерального уряду: заробітна плата шахтарів, податок на додану вартість та ін..) буде становити 662 млн євро. Це компенсація для громад.
В рамках зустрічі учасники візиту відвідали Німецький музей гірничої справи (Deutsches Bergbaumuseum, DBM) у м. в Бохум. Музей має в своєму розпорядженні виставкову площу в 13 тисяч квадратних метрів, є найбільшим музеєм гірничодобувної справи у світі. У рік його відвідують приблизно 380 тисяч чоловік.
На глибині 17-22 метри під музеєм розташована шахта, відкрита для відвідувачів, з підземними тунелями загальною довжиною 2,5 кілометри. Цю унікальну шахту-музей почали будувати ще 1936 року. Сьогодні її будівництво практично неможливо було б профінансувати.
Будівля шахти з червоної цегли. Висока вежа, що височіє над музеєм - так званий баштовий надшахтний копер - стояла в сусідньому місті Дортмунді на руднику під назвою Germania аж до початку 1970-х. Потім рудник закрили, а надшахтний копер став першою промисловою пам'яткою Рурської області.
Відвідувачі спускаються у рудник на ліфті. По температурі повітря шахта-музей відрізняється від справжніх копалень, де значно спекотніше. Річ у тому, що починаючи з глибини 25 метрів, температура повітря постійно підвищується. Якщо не враховувати нетипову для копальні прохолоду, то в іншому шахта-музей виглядає зовсім як справжня: на землі лежать рейки для рудничних вагонеток, стіни тунелю підтримують дерев'яні дошки та металеві опори. На них пішло дуже багато матеріалу, який було привезено зі справжніх, зараз уже закритих шахт.
У музеї представлені майже всі професії, зайняті у сфері видобутку кам'яного вугілля. В одному з обхідних тунелів, наприклад, відвідувачам можна попрацювати пневматичним відбійним молотком, яким відбивали вугільні породи у 1930-х роках. Технології, яких можна торкнутися руками.
Штреки та забої створюють своєрідний лабіринт, екскурсія ним триває близько години. Іноді тут проводять екскурсії колишні шахтарі. Приблизно п'ять відсотків відвідувачів музею – іноземці. Сюди приходять люди найрізноманітніших професій та вікових груп, і звичайно, школярі. Німецький музей гірничої справи пропонує такий широкий спектр тем, що кожен може знайти для себе щось цікаве. Тут можна дізнатися про те, як будують шахти, як видобувають та використовують корисні копалини, познайомитися з колекціями шахтарських ламп, виробів з порцеляни та мінералів...
Крім цього, музей у Бохумі є відомим дослідницьким інститутом у сфері історії гірничої справи та членом наукового Об'єднання імені Лейбниця. Тут проходять семінари та симпозіуми, які залучають дослідників з усього світу. З 60 метрової висоти баштового копра шахти-музею можна побачити увесь Бохум - старе шахтарське місто, яке тут за традицією називають "перлиною вугільного басейну".
"Подібний проєкт - створення музею на базі однієї із закритих шахт у нашому регіоні (м. Мирноград), спільно із німецькою неурядовою організацією GIZ планувалося створити до початку повномасштабної війни в Україні. Такі проєкти - це не лише можливість зробити громаду привабливою для туристичних відвідувань, це додаткові кошти до її бюджету та привабливість для інвесторів. Адже такі навчально-ознайомчі візити до європейських регіонів справедливої трансформації- це не лише досвід, а і можливість залучення партнерів для втілення таких проєктів",- зазначила Наталія Іваньо.
