Щороку 19 червня світ відзначає проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році Міжнародний день боротьби з cекcуальним наcильством, пов’язаним з конфліктом. Передумовою цьому стало ухвалення Резолюції Радбезу, яка чітко визначила cекcуальне насильство тактикою ведення війни, перешкодою для відбудови миру, а також потенційно воєнним злочином, геноцидом та злочином проти людяності.

Разом з тим, вже дев’ятий рік поспіль українці серед всіх наслідків збройної агресії росії продовжують переживати ще й насилля cекcуального характеру. Жорстока війна в самому центрі Європи вкотре засвідчила, що постраждалим може бути будь-хто, незалежно від статі, віку, кольору шкіри тощо.

На жаль, точна кількість постраждалих від цих злочинів ніколи не буде відома з очевидних для кожного причин, проте цивілізоване суспільство має прагнути до подолання замовчуваності та прихованості таких прецедентів.

Водночас важливим є створення дієвої системи надання комплексної допомоги постраждалим, що в свою чергу забезпечить невідворотність відповідальності для кожного військового злочинця і недопущення зростання кількості таких випадків.