Наталія Іваньо: "За підрахунками міжнародних організацій близько 8 мільйонів українців були вимушені покинути свої домівки. За словами радника з питань ВПО у Донецькій області Олександра Ворожкова, 6 частину від цієї кількості складають переселенці з Донецької області. Як зазначила речниця Донецької ОВА Тетяна Ігнатченко, що переїхали з області в інші регіони країни та зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи 550 тисяч донеччан.
На початок цього місяця евакуаційним поїздом Покровськ — Дніпро — Львів до інших регіонів України евакуювалося 16 тисяч 350 жителів Донеччини, з них — 821 маломобільна людина чи людина з інвалідністю та 1789 дітей. У області залишається понад 300 тисяч осіб.
Як органи місцевого самоврядування, ми зацікавлені в тому, щоб зберегти життя і здоров'я наших мешканців, тому ми наголошуємо на необхідності евакуації. Проводимо зустрічі з жителями, отримуємо домовленості від керівників громад, що знаходяться на більш безпечній відстані від лінії фронту, підтримуємо обласну інформаційну кампанію з евакуації, шукаємо волонтерські пропозиції, аби вивезти наших мешканців за кордон, але охочих дедалі все менше. З серпня держава розпочала обов'язкову евакуацію з Донецької області, але ми зіткнулися з тим, що люди негативно налаштовані на виїзд з регіону, бо отримали багато невтішних відгуків від тих, хто евакуювався раніше самостійно і пережив всі складнощі життя переміщеної особи.
Найбільш складною евакуація видається для літніх та одиноких людей, маломобільних та осіб з інвалідністю. По-перше, для цих категорій громадян потрібен супровід, аби допомогти їм дістатися до евакуаційного потягу та підтримувати у дорозі. По-друге, розташування у місцях компактного розселення, таких як соціальні заклади, де в одній кімнаті може жити понад 10 осіб, не підходять для людей з хворобами та вадами здоров'я.
Адаптація на новому місці для них також проходить дуже складно: втрачаються соціальні зв'язки, які вже непросто налагодити у похилому віці.
З іншого боку, соціально вразливі категорії громадян отримують гуманітарну підтримку від держави та міжнародних організацій. Тут виникає проблема у працездатних осіб, що мають 1-2 дитини. Вони не відчувають постійної опіки від державних органів, але повинні утримувати сім'ю і адаптуватися у нових обставинах. На новому місці чоловікам складно знайти роботу, особливо, якщо вони евакуйовані з вугільного регіону і не мають іншої спеціальності, окрім шахтної. Держава надає підтримку підприємцям, що влаштовують ВПО на роботу, але цифра невтішна. Всього 212 внутрішньо переміщених осіб були працевлаштовані за державною програмою, яка передбачає компенсацію витрат роботодавцю на оплату праці такої категорії громадян.
За підрахунками міжнародних організацій близько 8 мільйонів українців були вимушені покинути свої домівки. За словами радника з питань ВПО у Донецькій області Олександра Ворожкова, 6 частину від цієї кількості складають переселенці з Донецької області. Як зазначила речниця Донецької ОВА Тетяна Ігнатченко, що переїхали з області в інші регіони країни та зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи 550 тисяч донеччан.
Коли ми проводимо роз'яснення з місцевими мешканцями щодо необхідності виїжджати до безпечніших регіонів, головні причини відмови від евакуації - висока орендна плата за житло. Дійсно, ціна на житло виросла у багато разів з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. На жаль, немає законів, що обмежували б середню вартість на оренду житла. Більшість орендарів не реєструють здачу квартир та будинків. Ріелторський ринок здебільшого знаходиться в тіні.
Окремо слід зазначити складність адаптації до нових умов для дітей. Їм також це дається не просто. У багатьох дітей, які пережили обстріли, є психологічні травми. Їхні батьки часто також знаходяться не у ресурсному стані, аби підтримати дитину, роз'яснити ситуацію чи звернутися за психологічною допомогою. Вони знаходяться у пошуку житла, роботи. Часто перебувають у депресивному стані через втрату звичного життя.
Що стосується людей, що евакуювалися до Європи, головна складність - мова. Працездатні особи, що готові працювати, не можуть розраховувати на успіх у пошуку роботи, якщо не знають мови. Адаптація за кордоном також складніша через потрапляння у нову для людини культурну та юридичну середу.
Люди повертаються, наражаючи себе та рідних на небезпеку, тому що не змогли знайти себе на новому місті. Є і історії успіху, коли донеччани будують бізнес та своє життя з чистого аркуша, але це поодинокі випадки".
Ще одна закрита зустріч під головуванням Маркуса Ліппольда, керуючого командою підтримки України в питаннях зеленої енергетики за участю нашої української делегації була організована із представниками ЄС та міжнародних фінансових інституцій. Під час зустрічі представники громад вугільних регіонів розповіли про поточну ситуацію в громадах, виклики, з якими кожного дня стикаються під час війни та гуманітарні потреби для громад.
Виступ голови Луганського обласного правозахисного центру "Альтернатива" Валерія Новикова за посиланням.
«Виклики, які стоять перед нами, набагато ширші. І житло, і вода, обігрів, школи, лікарні – все це є тими передумовами, які дозволять нашим людям залишитися в регіоні, в країні»
Основні меседжі, які обговорювалися під час зустрічі:
- створення фонду допомоги Україні з трансформації вугільних регіонів;
- діалог ЄС про зелений курс з прем‘єр-міністром України;
- відновлення жилого фонду;
- біопаливо;
- питання генерування доходу – зв'язок енергосистеми України з енергоструктурою ЄС;
- експорт енергетики;
- «коридори солідарності» для перевезення вантажів, як джерело прибутків України;
- дотації та гранти для України;
- комунікація з муніципалітетами іноземних країн та бізнесом;
- проект «winterизація» - підготовка до зими (Київська обл.);
- пакет негайної допомоги для будування притулку для переміщених осіб та ремонт критичної інфраструктури;
- підтримка України у відновленні енергоситеми;
- підтримка бізнесу;
- підтримка зеленого переходу.
«Надати людям умови, щоб вони залишались в країні!»
Цікаві зустрічі відбулися і з Артуром Рунге-Метцгером, який до 2021 року очолював відділ кліматичної стратегії Генерального директорату з питань клімату (DG СLIMA) Європейської комісії (ЄК), який докладно прокоментував всі процеси, які відбуваються зараз у ЄС навколо підтримки України, та з Маєю Cельміною, представницею кабінету Валдіса Домбровскіса, виконавчого віце-президента ЄК та єврокомісара з питань торгівлі.
З нею члени української делегації обговорили питання фінансування проектів ЄБРР, надання допомоги Україні та виділення грантів. В рамках реалізації проекту «Міста довіри» міста Європи проведуть у Відні збір генераторів та інші обігрівальних пристроїв для мешканців України. Покровськ також подав заявку на отримання цієї допомоги.
Також завдяки організаторам відбулась цікава зустріч української делегації з представниками організації, які представляють інтереси європейських міст і регіонів на рівні ЄС у Комітеті Регіонів.
Другий етап візиту української делегації міст вугільних регіонів проходив у столиці Німеччини. В Берліні для нашої української делегації було організовано ряд зустрічей:
- із німецькими гуманітарними організаціями (care; kinder not hilfe; handscap international (humansty &inclusion)), де обговорили проблеми, з якими наші громади зіткнулися під час військових дій, перелік необхідних позицій для надання гуманітарної допомоги, обмінялися контактами для подальшого співробітництва;
- з експертами німецького агентства з розвитку GIZ і Станіславом Тілліхом, експертом з вугільної трансформації, де обговорили питання справедливої трансформації у відновленні енергетичного сектору України. Бо люди, які сьогодні виїхали, повинні мати змогу повернутися. А для цього треба докласти всім нам зусиль для відновлення інфраструктури в Україні. Наші колеги із Мирнограда та Червонограда (Львівська обл.) поділилися позитивним досвідом співробітництва зі спеціалістами GIZ в рамках Платформи справедливої трансформації для вугільних регіонів.
Дуже цікаво було почути від голови Червонограда Андрія Заліського про спільний проєкт із департаментом освіти з підготовки на базі професійного ліцею учнів за спеціальністю «електромонтер з обслуговування сонячних батарей»; про започаткування мовних курсів з вивчення англійської мови спеціалістами органів місцевого самоврядування та представників громадських організацій; про плани щодо заводу з випуску сонячних батарей; про створення медичного кластера у Львівській області; про підтримку бізнесу.
Обговорили також і можливість використання ресурсу Фонду структурних змін, створеного для декарбонізації, для фінансування проектів справедливого переходу на зелену енергетику та можливість закупки для «Укренерго» необхідного обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури України, щоб люди могли отримати тепло і світло.
Основний меседж, що звучав під час зустрічі – це закінчення війни в Україні; справедливий перехід вагоміший за декарбонізацію; мирний розвиток та зелене майбутнє для України.
Ще однією важливою темою, яку обговорювали під час зустрічі – наслідки воєнних дій в Україні та плани виходу із кризової ситуації. В рамках цієї ініціативи в Берліні відбулась зустріч з депутатами Бундестагу, під час якої представники української делегації ознайомили німецьких парламентарів із поточною ситуацією в Україні та окреслили коло потреб цивільного населення, яке щоденно потерпає від ворожих обстрілів.
З депутатами від Християнсько-демократичного Союзу були обговорені наступні теми:
- Україна повинна пережити цю зиму, щоб вижити;
- війна закінчиться і всім нам треба зробити висновки і Україні, і країнам Європи;
- бізнес не повинен бути осторонь під час справедливої трансформації та відновлення країни;
- партнерство українських міст із європейськими містами, зокрема комунальне партнерство (наприклад, є досвід такого партнерства із м. Полтава та м. Львів).
З Антоном Хофрайтером, депутатом від Партії Зелених і головою комітету у справах ЄС, які дуже підтримують Україну з самого початку війни: виступають за надання зброї, гуманітарної допомоги (придбання генераторів, теплих ковдр та ін.) розглянуті такі актуальні меседжі:
- ПЕРЕЖИТИ ВІЙНУ!
- документувати всі злочини рф, щоб встановити справедливість та притягнути злочинців до відповідальності;
- виклики України – це виклики, які отримує і Європа;
- гуманітарне розмінування деокупованих територій;
- швидке налагодження телекомунікаційного зв'язку;
- будівництво житла для ВПО із використанням новітніх технологій;
- концепція трансформування вугільного сектору та відновлювані джерела в Україні;
- впровадження зеленого європейського курсу;
- підтримка України як кандидата на вступ до ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський кліматичний банк, ковідний фонд - в рамках програми переходу на зелену енергетику та екологічні проєкт);
- збитки, які спричинила війна в екології;
- Україна повинна стати членом ЄС;
- дискусія Німеччина – Польща – НАТО про передачу Україні системи ППО Patriot;
- чи визначилася Європа: вона буде підтримувати Україну до кінця війни?! Пропаганда росії;
«Диктатура рф не могла винести, що Україна ставала все кращою і демократичнішою, що Україні і без путіна добре живеться. Тому він не може це винести. Це напад не лише на Україну, це напад на всю Європу.В інтересах Німеччини і всієї Європи допомагати Україні, бо українці годували так багато людей!», - закінчив свій виступ Антон Хофрайтер.
Напередодні від’їзду в офісі Germanwatch провели підведення підсумків та обговорення співпраці у подальшому.
Основний меседж:
- спілкування і обмін досвідом – дає нам поштовх до подальших дій та надію на допомогу наших західних партнерів у відновленні економіки нашої країни та реалізації програми справедливого переходу до зеленої енергетики: «Європа можливо на 1-2 роки загальмує процеси трансформації, бо вугілля потрібне, щоб вижити зараз, але потім повернеться до питань переходу на зелену енергетику»;
- взаємодіяти у співпраці з мешканцями громади;
- активізувати роботу з профспілками в реалізації питання справедливого переходу;
- організувати зустріч мерів міст, де є досвід успішної реалізації трансформації. Скласти список таких міст країн Балкан, Польщі, Бельгії, Німеччини, які реально можуть надати допомогу українським містам у розвитку;
- кожному місту – європейське місто - партнер, який реально може допомогти у роботі;
- Бізнес! Пошук ресурсу для відновлення;
- ініціювання проведення опитування серед німецьких компаній щодо намірів інвестування в Україну;
- організація навчального курсу з написання проектів на отримання грантів;
- створення платформ справедливого переходу по регіонам України. Громади які є учасниками процесу, але не є учасниками платформи – створення спільного меморандуму;
- трансфер знань: влада-роботодавці-навчальні заклади (дослідження ринку праці в містах);
- об’єднання громад з метою реалізації проекту (робота з великими регіонами);
- гуманітарна підтримка.
Наша делегація була вдячна за організацію проведення у Берлінському соборі служби для молитовної підтримки України, яка потерпає від війни.
А. Заліський : «Під час візиту ми зустрілись з європейськими громадськими організаціями, які надають Україні гуманітарну допомогу – Handicap International e.V. , CFRE Deutschland e.V., ksnder not hilfe , а також і з представниками GIZ, які реалізовують проєкт з трансформації вугільних копалень на території Мирноградської та Червоноградської громади. В рамках цих зустрічей ми зробили найважливіше – донесли європейським парламентарям інформацію про реальний стан справ в Україні, а зокрема, найважливіші проблеми й потреби наших прифронтових міст та міст глибокого тилу. По-друге, розповіли про свої плани щодо втілення змін у сфері декарбонізації, а по-третє, вчергове попросили Європу про життєво необхідну допомогу для України".
«Незважаючи на те, що логістика поїздки була досить непростою, бо внаслідок агресії рф деякий вид транспорту став зовсім недоступним для нас, ми вдячні організаторам поїздки (міжнародна екологічна організація Germanwatch, ГО "ЦЕНТР ЕКОЛОГІЧНИХ ІНІЦІАТИВ "ЕКОДІЯ", ЛОПЦ "Альтернатива" і особисто Валерію Новікову, Анастасії Бушовській, Костянтину Криницькому, Марині Лариній та Лукасу Латцу) за її фінансування та високий рівень зустрічей, супровід, теплий прийом та увагу до проблем нашої країни. Спілкування офлайн – це зовсім інше відчуття і можливість поставити питання та отримати відповіді від першоджерела. Знайомство з новими членами команди Платформи, спілкування та обмін досвідом» - підсумувала результати зустрічей секретар Покровської міської ради Наталія Іваньо.
Для активних посилань по тексту:
Справедлива трансформація - посилання тут
Платформа - посилання тут
Стаття про участь української делегації в міжнародному форумі за матеріалами Червоноградської міської ради - читати тут
