Виконуючи бойове завдання і захищаючи Україну від російського окупанта, під час ворожої танкової атаки у Волноваському районі військовослужбовець отримав поранення, несумісне з життям. 

20 років свого життя Володимир пропрацював у проходці на ШУ «Покровське», був механіком, а потім й начальником дільниці УПР-2. З перших днів війни, не вагаючись, приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 46 окремому штурмовому батальйоні «Донбас». 

Проститися з Героєм прийшли рідні та близькі, керівники Покровської міської ради, духовенство, побратими, колеги та активні мешканці міста. 

«Загибель кожного нашого військового, який самовіддано боронить Україну,– це нестерпний біль, який не затихне з плином часу. Ми завжди будемо пам’ятати кожного героя і дякувати кожному нашому воїну. Нехай ці самопожертви не будуть даремними. Слава Україні», - звернувся до присутніх під час панахиди начальник відділу з питань безпеки та протидії корупції Олег Коломійцев. 

За словами військовослужбовців-побратимів, Володимир загинув як справжній герой. Під час відбиття ворожої атаки, чоловік закрив собою свого товариша по службі, надав йому першу домедичну допомогу. Але врятуватись обом, на жаль, не вдалось. 

«Збройні сили України пам`ятають кожного втраченого побратима та за кожного помстяться. Кров наших військовослужбовців та цивільних громадян для ворога даремно не мине», - звернувся до присутніх начальник групи морально-психологічного забезпечення Покровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, старший лейтенант Вадим Артюх. 

Пам`ять загиблого Володимира Рябчикова вшанували хвилиною мовчання та салютуванням трьома залпами.. 

У Володимира залишились мати, донька та дружина.   

Покровська міська рада висловлює щирі слова співчуття рідним та близьким. Світла пам’ять Захиснику України!