Травматизм невиробничого характеру - це  травми, що не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою; а також травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Невиробничий травматизм включає такі види як: 

• дорожньо-транспортний - об’єднує усі травми, які людина отримує від  транспортних засобів;

• вуличний - травми, що сталися на вулиці, у дворі, в лісі, полі тощо, незалежно від причини (більшість вуличних травм виникає під час падіння потерпілого);

• побутовий - об’єднує травми, що виникають у домашніх умовах (у квартирі, на подвір’ї, в гаражі, на присадибних ділянках); 

• спортивний - це травми, отримані під час заняття спортом на майданчиках та в залах (складає близько 2-3 відсотків від усіх пошкоджень травматичного походження);

• дитячий - виділений в окрему групу лише з біологічних міркувань, а саме внаслідок неадекватного сприйняття дітьми загрозливих чинників навколишнього середовища. Він включає всі види невиробничого травматизму - дорожньо-транспортний, побутовий, шкільний, вуличний, спортивний та інше.

Профілактика невиробничого травматизму:

Щоб уникнути небезпечних ситуацій і травм необхідно, насамперед, виконувати такі загальні вимоги безпеки:

- суворо дотримуватися правил безпеки незалежно від місця перебування: на роботі, вдома чи на вулиці;

- уникати небезпечних місць, обирати найбезпечніший маршрут свого руху;

- не перебувати на виробничих об’єктах, будівельних майданчиках без дозволу, супроводу служби технічного нагляду та в аварійних приміщеннях;

- купатися тільки у спеціально відведених для цього місцях;

- бути обережним у місцях можливих обвалів та падіння предметів з висоти. 

Надання першої допомоги у випадках травматизма

Своєчасне надання та правильне проведення медичної допомоги не тільки рятує життя постраждалому, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджує розвиток тяжких ускладнень, зменшує втрату працездатності.

Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

Основні принципи надання першої допомоги:

• правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);

• швидкість;

• продуманість, рішучість, спокій.

 Алгоритм дій має бути таким:

1. Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

2. Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

3. За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби  (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).

4. Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

5. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.     

6. Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

7. Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.

8. Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

Бажаємо вам бути уважними, обережними та уникати небезпечних обставин. Бережіть  своє здоров’я та здоров’я близьких людей.