«Гаряча лінія» — є традиційним форматом спілкування платників податків з фахівцями фіскальної служби. Але на цей раз заступник начальника — начальник Селидівського відділення Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Босенко Є.В. разом із заступником начальника Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Кондаковою Н.В. 25 числа провели спільний сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія», темою якого стали питання легалізації заробітної плати. Платники мали можливість отримати відповіді на актуальні питання.

Питання: Що таке легалізація трудових відносин та заробітної плати?

Відповідь: Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), підставою виникнення трудових відносин є укладання трудового договору — угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Питання: Яким чином подати повідомлення про прийняття працівника на роботу?

Відповідь: Повідомлення подається до контролюючого органу особисто платником або уповноваженою ним особою, або надається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (за номером документу F 3001001).

Питання: Як оподатковуються доходи у формі заробітної плати?

Відповідь: Відповідно до п.164.6 ст.164 ПКУ під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, — обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 — 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків. Отже, при оподаткуванні доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, спочатку визначається база оподаткування, а потім до бази оподаткування застосовується ставка податку 15 та/або 17%.

Питання: Чи здійснюють державні органи сумісний контроль за використанням прихованої найманої праці?

Відповідь: Постановою правління Пенсійного фонду України від 29.05.2017 № 11-1, яка набрала чинності з 11.08.2017, затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (далі — Порядок).

Порядком передбачено, що суб’єктами інформаційного обміну є:

— Пенсійний фонд України, що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо надання інформації з нього відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон);

— Державна служба України з питань праці, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

— Державна фіскальна служба України, що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до Закону.

Пенсійний фонд України зобов’язаний надавати ДФС України інформацію про страхувальників, які:

— нараховують зарплату нижче мінімальної;

— у звітному місяці порушили вимоги про сплату єдиного внеску;

— подали повідомлення про прийом співробітника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому зарплату за відповідний місяць і дату закінчення трудових відносин.

Також, Пенсійний фонд України зобов’язаний надавати Державній службі України з питань праці інформацію, що включає данні про:

— застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у п’яти та більше страхувальників;

— застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовим договором у одного страхувальника більше року;

— страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 % та більше кількість застрахованих осіб, які працюють неповний робочий час;

— страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче мінімальної;

— страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;

— страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювались тощо.