Батьківське піклування є багатогранним, воно проявляється у різних формах, але головною його метою є забезпечення добробуту дитини. Щоб розлучення дорослих не завадило малечі отримувати необхідну порцію турботи існує спеціальний правовий механізм захисту їх прав – аліменти. Це кошти, котрі можуть сплачуватися, як добровільно, так і за рішенням суду, а контроль за їх перерахуванням здійснює державна виконавча служба. У разі виникнення заборгованості, до того із батьків, хто проігнорував свій обов’язок утримання дитини, може застосуватися відповідальність: цивільна, адміністративна або ж навіть і кримінальна.

Цивільна відповідальність за несплату аліментів

Неустойка (пеня) є одним із методів впливу на боржників. Вона обчислюється у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з моменту її виникнення й до повного погашення, а стягується виключно за рішенням суду. При цьому загальний розмір пені не може перевищувати 100% суми заборгованості.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 1 рік, державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості зі сплати аліментів, а коли необхідна сума не сплачувалась протягом 2 років – 30% та 50 % – якщо 3 роки.

Варто зазначити, що всі стягнуті кошти у повному обсязі перераховуються дитині.

Адміністративна відповідальність за несплату аліментів

Батьків, які не піклуються про фінансове забезпечення своєї дитини, закон може покарати не лише фінансово. Фахівці юстиції також правомочні винести постанови та скласти протокол, які спричинять деякі інші несприятливі наслідки.

Відтак, відомості про осіб, сукупний розмір заборгованості яких перевищує суму відповідних платежів за 3 місяці, вносяться до Єдиного реєстру боржників https://erb.minjust.gov.ua/а також блокуються їх банківські рахунки та накладається заборона на відчуження майна, що потребує державної реєстрації. А у випадку заборгованості, яка перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, боржника тимчасово обмежують у праві:

• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю;
• полювання.

Громадян, які продовжують накопичувати аліментну заборгованість, можуть залучити до виконання суспільно корисних робіт. Щоб державні виконавці склали протокол та направили його до суду, обсяг несплачених коштів має перевищувати суму відповідних платежів за 6 місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. За таких обставин доведеться відпрацювати 120-240 годин суспільно корисних робіт. Термін утворення заборгованості знижується до 3 місяців, коли дитина хворіє на тяжку хворобу або має інвалідність.

Більшу кількість годин праці на користь громади можна отримати у випадку повторного вчинення цього правопорушення – 240-360 годин. Така санкція застосовується у разі невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт за несплату аліментів.

Разом з тим, до списку заходів, які здатні вплинути на батьківську байдужість, належить і позбавлення права на отримання житлової субсидії. Відмову отримують, якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають аліментну заборгованість понад три місяці. Виключенням є особи:

• чия заборгованість погашається частинами за рішенням суду;
• які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти;
• які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря;
• до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади);
• до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою.

Кримінальна відповідальність за несплату аліментів

Аліментний борг може бути не лише правопорушенням, а й злочином. Важливість захисту економічних прав підростаючого покоління підкреслюється і у нормах Кримінального кодексу України.

 Злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, карається громадськими роботами на строк 80-120 годин або пробаційним наглядом або обмеженням волі на строк до 2 років.

Дещо інше покарання передбачено, якщо діти намагаються уникнути виконання обов’язку з утримання своїх непрацездатних батьків. За це передбачена відповідальність у вигляді:

• штрафу розміром 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• або громадських робіт на строк від 80 до 120 годин;
• або виправних робіт на строк до 1 року;
• або пробаційного нагляду або обмеження волі на строк до 2 років.

Звертаємо увагу, що під злісним ухиленням від сплати аліментів на утримання дитини чи батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів.

Не може визнаватися злісним ухиленням несплата коштів, яка хоч і тривалі значний проміжок часу чи мала систематичний характер, але була вимушеним з боку особи, на яку такий обов'язок покладено законом чи рішенням суду. До таких випадків слід відносити несплату аліментів особою через неможливість знайти роботу, через хворобу, невиділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної дитини у зв'язку з їх відсутністю тощо.

Отже, несплата аліментів – це не лише прояв безвідповідальності, а й серйозне правопорушення, за яке передбачено комплексну систему відповідальності: від фінансових санкцій і адміністративних обмежень до кримінального покарання. Такий правовий арсенал покликаний не карати, а насамперед стимулювати належне виконання обов’язку з утримання дітей чи батьків та захистити їхні інтереси.

Ірина СВИСТУН,
начальник Східного міжрегіонального управління