У лексиконі багатьох людей іноді зустрічаються слова, що вживаються без глибокого аналізу, і за якими криється дискримінація. Так, вона може бути ненавмисною, однак не менш шкідливою для особи, якій дані слова адресовані.

Почнемо з прикметників «вузькоокі» та «косоокі». На перший погляд, це просто опис зовнішності. Але насправді — це знецінення цілої групи людей, акцент на рисах обличчя, які подаються не як нейтральна ознака, а як щось інше, дивне або смішне. Такі слова не просто некоректні — вони принижують, формують зневажливий образ і, по суті, є расистськими.

Водночас часто можна почути і слово «монголоїди». Колись воно вживалося в антропології для поділу людства на раси, однак це визначення вже давно вийшло з наукового обігу й вважається застарілим. Тож, якщо ми прагнемо говорити з повагою, слід відмовитися й від цього слова.

Що стосується слова «азіати», слід зауважити, що це русизм, який до всього ще й набув побутового негативного відтінку, адже часто вживається у зверхньому та навіть принизливому ключі.

Правильніше й шанобливіше казати «азійці» — або ж називати людину за її національністю: в’єтнамець, кореєць, казашка тощо.

Мова — це не просто інструмент спілкування. Це простір, у якому ми формуємо ставлення до світу і до людей, з якими живемо поруч. Вчимося разом з Довідником безбар’єрності: https://bf.in.ua/