У свідомості більшості громадян укорінилася думка, що заповіт та довіреність можна посвідчити виключно в кабінеті нотаріуса. Проте законодавством України передбачені також й альтернативні способи реєстрації цих документів, що є особливо важливим у випадках, коли доступ до послуг фахівців юстиції є ускладненим або неможливим.
В умовах воєнного стану деякі повноваження нотаріусів можуть виконувати командири військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, органів цивільного захисту – вони вправі посвідчувати заповіти та довіреності. Слід також не забувати, що перелік таких видів правочинів дещо обмежений, тому довіреності на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами до компетенції вищезгаданих посадових осіб не належать.
Що стосується військовополонених, то їх останню волю фіксує начальник табору, де вони утримуються. У разі їх смерті заповіт повинен без затримок передаватись до держави-покровительки, а засвідчені його копії – до Національного інформаційного бюро.
Заповіти повинні складатися військовополоненими таким чином, щоб вони відповідали вимогам визнання їх дійсними згідно з вимогами законодавства держави, до якої належать військовополонені.
Варто зазначити, що після посвідчення, командири надсилають довіреності та заповіти через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони або інший орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для забезпечення їх реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі.
Також нагадуємо, що за певних обставин посвідчити заповіт можуть й інші посадові особи, серед яких:
- головний лікар, його заступник з медичної частини або черговий лікар цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров`я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів;
- капітан морського або річкового судна;
- начальник пошукової або іншої експедиції;
- командир (начальник) військової частини, з`єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії;
- начальник установи виконання покарань;
- уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування.
