В основі кримінального права лежать чотири ключові елементи, що визначають наявність складу злочину: об’єкт злочину, суб’єкт, а також об’єктивна і суб’єктивна сторони. Лише комплексне існування цих складових дозволяє кваліфікувати скоєне як суспільно небезпечне діяння. Якщо хоча б одна складова відсутня, це ставить під сумнів законність притягнення особи до відповідальності та відкриває шлях для додаткового розслідування.
Стаття 40 Кримінального кодексу України приділяє особливу увагу випадкам, коли злочин вчинено внаслідок фізичного примусу. Йдеться про ситуації, коли особа, через застосування сили або інших засобів впливу, позбавлена можливості діяти добровільно. Фізичний примус може проявлятися у вигляді завдання тілесних ушкоджень, побоїв, примусового введення препаратів або інших дій, які повністю паралізують свободу вибору.
За таких обставинах закон звільняє особу від кримінальної відповідальності, якщо буде доведено, що примус був непереборним і позбавляв її можливості контролювати власну поведінку. Цей підхід гарантує, що відповідальність несуть лише ті, хто вчиняє злочини за власною волею.