Будь-яка зовнішня особливість, що вирізняє людину серед інших, сьогодні може стати причиною її дискримінації – лукізму.
Звісно особа може свідомо коригувати свою зовнішність – тату, пірсинг чи кольорове волосся. Та разом з тим, вона може мати вроджені особливості на кшталт шкірних захворювань тощо, що може фактично означати боротьбу за свої базові права як, приміром, працевлаштування.
Дійсно, поняття краси – річ індивідуальна. Та непрохана «оцінка» чужої зовнішності може не лише боляче вразити почуття й персональні межі іншої людини, а ще й мати серйозні наслідки.
Зокрема Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачає право особи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації.
Тож, якщо хтось не відчуває меж дозволеного у спілкуванні з іншими, українське законодавство може навчити протилежному.
