Україна продовжує своє героїчне протистояння російському вторгненню. Саме тому урядом було запроваджено ряд ініціатив, спрямованих на підтримку підприємництва під час війни. Новими правилами передбачено послаблення вимог щодо ведення господарської діяльності, зменшення підстав для проведення заходів державного нагляду (контролю) та інші поліпшення, які дозволяють суб'єктам господарювання продовжувати стабільно функціювати й наближати нашу перемогу.
Водночас із тим управління гірничого нагляду Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці стурбоване зростанням аварійних ситуацій, які виникають внаслідок ведення бойових дій, та збільшенням рівня виробничого травматизму зі смертельними наслідками.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, а також базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 року №59 (далі - Порядок) нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Роботодавець зобов’язаний провести аналіз причин настання нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій за підсумками кварталу, півріччя, року і розробити та виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), аваріям.
Уповноважені органи чи наглядові ради підприємств (у разі їх утворення), міністерства, інші державні органи, місцеві держадміністрації зобов’язані на підставі актів за формою Н-1 проводити аналіз обставин і причин настання нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій за підсумками півріччя та року, доводити його результати до відома підприємств (установ, організацій), а також розробляти плани заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), аваріям.
Держпраці та Пенсійний фонд України та їх територіальні органи, профспілки перевіряють відповідно до компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій і вживають заходів до усунення виявлених порушень вимог Порядку згідно із законодавством.
Управління гірничого нагляду Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці наголошує на необхідності розробки та неухильному дотриманні комплексу мір і заходів, спрямованих на попередження і оперативне усунення аварійних ситуацій, а також випадків виробничого травматизму, які можуть виникнути під час виконання виробничих процесів на підприємстві в тому числі і внаслідок ведення бойових дій.
