Людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації

Уміння спілкуватися з різними людьми – це частина культури поваги. Навчаючись розуміти одне одного, ми разом робимо суспільство безбар’єрним.

Так, якщо людина користується послугами помічника або перекладача жестової мови – звертайтеся саме до неї, а не до того, хто допомагає.

Іноді вас можуть попросити говорити гучніше. А деякі люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. У такому разі важливо не кричати, а говорити чіткіше. Гучний голос може навіть завадити, бо спотворює міміку, і людині буде важче вас зрозуміти.

Не ховайте обличчя, не відвертайтесь убік – це допоможе зберегти інтонацію, емоції й полегшить спілкування.

Якщо людині складно вимовляти слова, не перебивайте й не підказуйте – просто дочекайтесь, поки вона закінчить думку.

Іноді співрозмовник може користуватись картками. Це теж спосіб комунікації – уважно подивіться, що саме людина намагається сказати, і відповідайте так, як можете. Наприклад, покажіть напрямок рукою або скористайтесь тими ж картками.

Якщо ви збираєтесь у гості або плануєте зустріч із людиною чи дитиною, які спілкуються жестами або картками, вивчіть кілька базових фраз. А якщо ви надаєте послуги, підготуйте набір карток для спілкування й короткі історії, що пояснюють правила у вашому закладі. Продумайте наперед, які ситуації можуть виникнути, і створіть картки для таких випадків.

Якщо щось незрозуміло – не робіть вигляд, що все добре. Спокійно перепитайте або уточніть. А якщо зовсім не виходить порозумітись, варто пепепросити і ввічливо завершити розмову.

Щодня вчимося разом з «Довідником безбар’єрності»:https://bf.in.ua– посібником, створеним за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.