«Шлях нескорених — 2026»: заради тих, хто віддав життя за Україну

Днями на Львівщині відбувся патріотичний захід «Шлях нескорених — 2026», який об’єднав ветеранів і ветеранок, родини загиблих Захисників і Захисниць України та представників громад Донеччини й Львівщини. Взяли участь у події й представники Покровської громади.

Упродовж кількох днів учасники разом вшановували пам’ять полеглих Героїв, спілкувалися, проходили символічний шлях єдності, знайомилися з історичною та культурною спадщиною Львівщини.

До «Шляху нескорених» від Покровської ТГ долучилися ветеран Юрій Коваль, начальниця управління з питань ветеранської політики Покровської міської ради Наталія Гнатенко, батьки загиблих Захисників України - Сергія Малахова та Микити Соболєва.

Для родин Героїв ці дні стали можливістю бути поруч із людьми, які розуміли їхній біль, разом згадати найдорожчих та відчути підтримку. Адже за кожним іменем Захисника — життя, родина, мрії та історія, яку важливо зберегти.

«Для мене “Шлях нескорених” — це насамперед про пам’ять і вдячність. Ми проходили цей шлях заради тих, хто вже не міг бути поруч. Важливо, щоб їхні імена, історії та подвиг ніколи не залишилися в минулому. Пам’ять про наших Героїв має жити — у наших серцях, у наших родинах і в наступних поколіннях», — зазначив ветеран Юрій Коваль.

Особливою і дуже щемливою ця подорож стала і для родини Малахових. Тетяна Володимирівна та Олег Анатолійович разом узяли із собою особисті речі свого сина Сергія та пройшли цей шлях на його пам’ять.

«Для мене це було дуже важко. У якийсь момент я думала, що не зможу пройти цей шлях до кінця, хотілося повернутися. Але я йшла заради свого сина, заради пам’яті про нього. Ми плакали, сміялися, згадували Сергія. Це було боляче, але водночас дуже важливо. Я була вдячна за можливість пройти цей шлях разом з іншими родинами та людьми, які розуміли цей біль. Такі заходи потрібні, щоб наших хлопців не забували, щоб пам’ять про них жила вічно», — поділилася мати загиблого Героя Тетяна Малахова.

Одним із символічних моментів стало закладання капсули часу з листами до майбутніх поколінь. У них учасники залишили слова про Україну, боротьбу, пам’ять про полеглих Захисників і Захисниць та віру в Перемогу.

«Коли поруч родини наших загиблих Захисників, особливо відчуваєш, наскільки важливо берегти пам’ять. За кожним іменем — життя, родина, мрії. Наш обов’язок — пам’ятати Героїв, підтримувати їхні родини та передавати цю пам’ять наступним поколінням», — наголосила Наталія Гнатенко.

Також учасники ознайомилися з історичною та культурною спадщиною Старого Самбора, пройшли екскурсійним маршрутом містом та відкрили для себе нові сторінки історії Львівщини.

«Шлях нескорених» три роки тому започаткувала Сартанська селищна військова адміністрація. Цьогоріч захід уперше став обласним та об’єднав учасників із різних громад. Його проведення стало ще одним прикладом співпраці Донеччини та Львівщини в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».

Пам’ять про Героїв — це відповідальність кожного. Вона живе в іменах, родинах, особистих речах, спогадах і тих історіях, які передаються з покоління в покоління. І поки ми пам’ятаємо тих, хто захищав Україну, їхній подвиг назавжди залишається частиною нашої спільної історії.