СКОРИК Олег Олександрович

СКОРИК Олег Олександрович (06.04.1987 – 03.02.2024)

Олег народився 6 квітня 1987 року. Проживав із родиною в місті Покровськ. Навчався в загальноосвітній школі №4. В 2005 році закінчив професійно-технічне училище №105 та отримав професію «Електрослюсар підземний». В 2009 році чоловік закінчив Донецький гірничо-економічний технікум за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого техніка-технолога.

В цивільному житті Олег працював пресувальником вогнетривких виробів на ПрАТ «Красноармійський динасовий завод». Вільний від роботи час проводив із сім’єю. Крім того Олег захоплювався футболом: був членом футбольної команди від підприємства «Красноармійський динасовий завод», разом з хлопцями кожні вихідні грали у футбол.

Ще до повномасштабного вторгнення Олег вирішив піти за контрактом на службу до Збройних Сил України. Він служив у 92-ій окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка (яка у 2023-му стала штурмовою). Воював в ООС.

Після 24 лютого 2022 року разом із побратимами боронив спочатку Харківщину, а потім вирушив на інші гарячі напрямки.

Від побратимів Олег отримав позивний «МИРОТВОРЕЦЬ» тому що умів давати цінні поради та неодноразово мирив хлопців, якщо в колективів виникали конфлікти.

Олег був відзначений медаллю «За службу українському народу».

Під час виконання чергового бойового завдання на Бахмутському напрямку Донеччини Олег отримав важку вибухову травму. 36-річний чоловік помер у лікарні 3 лютого 2024 року. Серце захисника не витримало поранень.

Поховали Героя на Алеї Слави міста Покровськ на центральному кладовищі.