МІЩЕНКО Денис Олексійович

МІЩЕНКО Денис Олексійович (09.03.2000 – 06.01.2025)

Спогади про Дениса, написані його мамою:

«Кожна дитина народжується із запланованим шляхом земного буття. Головною особливістю Дениса в дитинстві був сміх — коли він сміявся, ніхто не міг втриматися від посмішки. Зовні легкий, святковий душею — поруч із ним люди зігрівалися. Чорні брови, карі очі»— це про нашу дитину.

«Внутрішньо стійкий, той, хто шукав відповіді, постійно розвивався та експериментував у кулінарії. Дружба, турбота про рідних, навчання після школи і робота» — усе це було сенсом життя Дениса.

Його хобі — колекціонування старих монет, а покликання — кухарська справа.

Мав дві освіти: Димитрівський гірничий ліцей та Краматорський коледж ДонНУЕТ ім. Туган-Барановського за спеціальністю кухар-кондитер.

До призову в армію працював у кафе м. Мирноград — набирався досвіду та формував мрію про майбутнє, яку планував здійснити після строкової служби в Черкаській області.

Але прийшов лютий 2022 року — і зруйнувалося все. Спочатку Денис брав участь у ліквідації наслідків руйнувань після обстрілів російськими ракетами військових частин.

Восени того ж року підписав контракт із ЗСУ. Його снайперські очі багато бачили, руки вміли, серце хвилювалося за побратимів. А душа завжди була вдома, на Батьківщині.

Добрий — без перебільшення. Відповідальний друг, гарний хлопець і мрійник. Дорослі казали про нього: «золота дитина». Друзі та колеги завжди чекали зустрічі з ним. Кращий друг сказав, що така дружба — назавжди, попри все.

«Буде як буде, але далі буде краще», — щиро вірив Денис. Сонце його посмішки сяяло для всіх. Таким він і запам’ятається.

06.01.2025 - стало відомо про загибель солдата 95 окремої штурмової бригади Дениса Міщенко з Покровська, який зник безвісти в н.п. Погрєбки Курської області, а 13.04.2026 р. повідомлено батькам про збіг ДНК.

Назавжди 24.

Назавжди в строю.

Для батьків і молодшого брата — вічний біль і тепла пам’ять.